Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

заводить разговор

  • 1 заводить разговор

    v

    Универсальный русско-немецкий словарь > заводить разговор

  • 2 заводить разговор

    v
    1) gener. entablar una conversación, trabar conversación
    2) colloq. pegar la hebra

    Diccionario universal ruso-español > заводить разговор

  • 3 заводить разговор

    v

    Русско-эстонский универсальный словарь > заводить разговор

  • 4 заводить разговор

    v
    colloq. (с кем-л.) lancer (о чём-л.)

    Dictionnaire russe-français universel > заводить разговор

  • 5 заводить разговор

    Новый русско-английский словарь > заводить разговор

  • 6 заводить разговор

    Русско-английский словарь по общей лексике > заводить разговор

  • 7 заводить разговор

    start a conversation

    Русско-английский синонимический словарь > заводить разговор

  • 8 заводить разговор издалека

    v

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > заводить разговор издалека

  • 9 заводить

    заводить
    несов
    1. (куда-л.) φέρνω. ὀδηγῶ·
    2. (приобретать) ἀποκτῶ, παίρ-νω, προμηθεύομαι/ ἀγοράζω (покупать); \заводить корову παίρνω (или ἀποκτῶ) ἀγελάδα·
    3. (вводить, устанавливать) καθιερώνω, ἐφαρμόζω, είσάγω:
    \заводить новые порядки ἐφαρμόζω νέα τάξη· \заводить моду καθιερώνω τή μόδα·
    4. (механизм):
    \заводить часы κουρδίζω τό ρολόγι· \заводить мотор βάζω μπρος τή μηχανἤ ◊ \заводить разговор πιάνω κουβέντα, ἀνοίγω συζήτηση· \заводить знакомство πιάνω γνωριμία· \заводить спор κάνω (или στήνω) καυγἄ· \заводить в тупик ὀδηγῶ σέ ἀδιέξοδο.

    Русско-новогреческий словарь > заводить

  • 10 заводить

    1. завести (кого-л. куда-л.; приводить)
    bring* / lead* (smb. to a place) (and leave* there); ( уводить далеко) take* / lead* (smb. to a place)

    заводить кого-л. в тупик (перен.) — lead* smb. up a blind alley

    2. завести (вн.)
    1. ( приобретать) acquire (d.); ( покупать) buy* (d.)

    заводить привычку (+ инф.) — acquire a habit (of ger.), fall* / get* into the habit (of ger.)

    2. (вводить, устанавливать) establish (d.), introduce (d.)

    заводить порядок — introduce / establish / order a rule

    3.:

    заводить семью, хозяйство — acquire a home and family; settle down (in life)

    заводить дело разг. ( коммерческое) — start a business, set* up in business

    4. ( начинать) start (d.)

    заводить ссору — start / raise a quarrel

    ♢ заводить знакомство (с тв.) — strike* up an acquaintance (with)

    3. завести (вн.)
    1. (приводить в движение, пускать в ход) wind* up (d.)

    заводить патефон — put* on the portable gramophone

    заводить мотор — start (up) an engine; ( ручкой) crank an engine

    2. разг. ( будоражить) get* smb. worked up

    Русско-английский словарь Смирнитского > заводить

  • 11 заводить

    [zavodít'] v.t. impf. (завожу, заводишь; pf. завести- заведу, заведёшь; pass. завёл, завела, завело, завели)
    1.
    2) portare lontano (per sbaglio o con cattive intenzioni, anche fig.)

    "Зачем ты нас завёл сюда?" (Л. Толстой) — "Perché ci hai fatto venire qui?" (L. Tolstoj)

    5) (с + strum.) cominciare

    заводить переписку с кем-л. — entrare in corrispondenza con qd

    6) caricare; avviare
    c) (colloq.) scatenarsi

    он завёлся - не остановить — si è scatenato, e chi lo ferma, adesso?

    2.
    ◆

    Новый русско-итальянский словарь > заводить

  • 12 заводить

    I (кого-л./что-л.)
    несовер. - заводить; совер. - завести
    take, bring, lead
    II (кого-л./что-л.)
    несовер. - заводить; совер. - завести
    get, procure, acquire; buy ( покупать)
    establish, set up, found
    - заводить ссору
    4) (привычку, дружбу и т.п.)
    form, contract
    III (кого-л./что-л.)
    несовер. - заводить; совер. - завести
    1) start (мотор); wind up (часы)
    2) разг. ( будоражить)
    get smb. worked up

    Русско-английский словарь по общей лексике > заводить

  • 13 разговор

    м.
    talk, conversation

    иметь крупный разговор с кем-л. — have high words with smb.

    завязывать разговор с кем-л. — enter into conversation with smb.

    без лишних разговоров — without more ado, without wasting time on talking

    и разговора не было (о пр.) — there was no question (of)

    было много разговоров (о пр.) — there was a great deal of talk (about)

    дальше разговоров это не пойдёт — it will end in talk, it will not go beyond the talking stage, it will not go beyond the talking stage

    никаких разговоров, делай, как тебе говорят — I don't want to hear anything about it, do as you are told

    только и разговору, что об этом — it is the talk of the day

    Русско-английский словарь Смирнитского > разговор

  • 14 заводить

    1. (часы, мотор) ӈэнэвкэ̄нде-мӣ, хоролӣвка̄нде-мӣ
    2. (приобретать) гадя-мӣ
    3. (куда-л.) кэӣвде-мӣ
    4.: заводить дружбу гиркилэ̄лде-мӣ; заводить разговор улгучэ̄мэ̄чилде-мӣ

    Русско-эвенкийский словарь > заводить

  • 15 разговор

    разговор
    м ἡ συζήτηση [-ις], ἡ «ουνομι-λία, ἡ κουβέντα, ἡ συνδιάλεξη [-ις]:
    дружеский \разговор ἡ φιλική συζήτηση· телефонный \разговор ἡ τηλεφωνική συνδιάλεξη· вести \разговор συνομιλώ· заводить (вступать в) \разговор ἀνοίγω (πιάνω) συζήτηση· переводить \разговор на другое ἀλλάζω κουβέντα· обрывать \разговор διακόπτω τήν συζήτηση· без лишних \разговоров χωρίς περιττές κουβέντες· и \разговора об этом не было δέν ἐγινε κάν λογος γι ' αὐτό· только и \разговору что об этом εἶναι τό μοναδικό θέμα συζήτησης· верну́ться к \разговору о чем-л. ἐπανέρχομαι σέ κάποιο ζήτημα· ◊ быть предметом \разговора εἶμαι τό θέμα τής συζήτησης.

    Русско-новогреческий словарь > разговор

  • 16 заводить

    завести
    1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];
    2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;
    3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.
    * * *
    I несов.; сов. - завест`и
    заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати

    \заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі

    \заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто

    II
    (водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш

    Русско-украинский словарь > заводить

  • 17 заводить

    несов.; сов. завести́
    1) мотор, механизм - мотор ánlassen er lässt án, ließ án, hat ángelassen что л. A; механизм, часы áufziehen zog áuf, hat áufgezogen что л. A, чем л. → mit D

    заводи́ть мото́р, маши́ну — den Mótor, den Wágen ánlassen

    заводи́ть часы́ — die Uhr áufziehen

    заводи́ть игру́шку ключо́м — das Spíelzeug mit éinem Schlüssel áuf-ziehen

    2) приобретать sich (D) ánschaffen (h) что / кого л. A

    Я хочу́ завести́ (себе́) соба́ку. — Ich möchte mir éinen Hund ánschaffen.

    3) начинать (разговор, тетрадь и др.) begínnen begánn, hat begónnen что л. A

    Он пе́рвым завёл об э́том разгово́р. — Er begánn als Érster ein Gespräch darüber.

    Тебе́ на́до завести́ но́вую тетра́дь. — Du musst ein néues Heft begínnen.

    Русско-немецкий учебный словарь > заводить

  • 18 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 19 луктедаш

    луктедаш
    -ем
    многокр.
    1. выносить (на руках), выводить (под руку, за руку, поводком и т. д.)

    Вӱта гыч вольыкым луктедаш выводить скотину из хлева.

    Пӧрт гыч ӱзгар-влакым луктедат. Из дома выносят вещи.

    Авыраш толшо еҥ-влак нуным тушеч кучен луктеденыт. Й. Кырля. Пришедшие арестовать люди выводили их оттуда.

    2. вытаскивать, вынимать, доставать (много предметов)

    Мешак гыч луктедаш вытаскивать из мешка;

    кӱсенла гыч луктедаш доставать из карманов.

    Вургемым чемодан гыч луктеда. В. Чалай. Достаёт одежду из чемодана.

    Шереҥге орышо гай кочкеш, луктеден гына шукто. М. Шкетан. Сорожка берёт, как сумасшедшая, успевай только вытаскивать.

    3. выпускать, выгонять, освобождать

    Тӱжвак луктедаш выпускать на волю;

    тюрьма гыч луктедаш освобождать из тюрьмы.

    Петырыме-влакым изин-изин луктедаш тӱҥальыч. Задержанных потихоньку стали выпускать.

    4. издавать (звук), испускать (запах)

    Пушым луктедаш испускать запахи.

    Сад покшелне оҥа дене вакшме площадкыште йол йӱкыштым луктеден, ӱдыр-каче-шамыч танцеватлат. И. Васильев. На дощатой площадке посреди сада, издавая звуки шарканья, танцует молодёжь.

    5. выставлять, выкладывать, понаставлять (угощение на стол, скатерть и т. д.)

    (Ӱдыр) сумка гыч кочкышым луктедаш тӱҥале. Ю. Артамонов. Девушка стала вытаскивать из сумки угощения.

    Авам соктам, туарам монь луктедыш. В. Косоротов. Мама понаставила сокту, творожники и многое другое.

    6. выставлять, повыставлять, вынимать вставленное; отдирать

    Окна-влакым луктеден коденыт повыставляли окна;

    кӱвар оҥам луктеденыт поотдирали половые доски.

    7. добывать, извлекать (из недр земли), получать что-л. из чего-то

    Кӱм луктедаш колтеныт отправили добывать камень.

    Тудо эре оксам луктеден коштеш. Он всё ездит и добывает деньги.

    8. вытаскивать, извлекать из земли

    Миным луктедаш извлекать мины;

    вожым луктедаш извлекать корни.

    Рокеш уралтше-влакым салтак-влак кок кече луктеденыт. Два дня вытаскивали солдаты засыпанных землёй.

    9. вытаскивать, повытаскивать что-л. застрявшее

    Трактор чыла машинам луктеден пуыш. Трактор повытащил всё машины.

    10. вывозить, возить много раз

    Тиде лаштык мланде гыч шуко киндым налаш манын терысым луктеден. М. Иванов. Чтобы с этого клочка земли получить много хлеба, он вывозил навоз.

    11. исключать, выгонять (с работы, из партии, из школы и т. д.)

    Кече еда оза лу да шӱдӧ дене пашазым завод гыч луктеден. Н. Лекайн. Ежедневно хозяин выгонял с завода десятки и сотни рабочих.

    12. выпускать, издавать, публиковать

    (Ленин) пашазе-влакын революционный сознанийыштым кугемдыше листовко-влакым луктеден. «Мар. ком.» Ленин выпускал листовки, повышающие революционное сознание рабочих.

    13. выносить, издавать (приказ, закон, решение и т. д.)

    Князь чыла шотыштат оза улмаш: тудо приказым луктеден, судитлен. «Ончыко» Князь был хозяином во всех отношениях: он издавал приказы, судил.

    14. заводить разговор, начинать, выводить (песню, мелодию и т. д.)

    Мийымыж еда тиде-тудо уке нерген мутым луктеден. П. Корнилов. Каждый раз, когда он приезжал, заводил разговор о нехватке то одного, то другого.

    15. выносить (на рынок, выставку, продажу и т. д.)

    Ужалаш луктедат выносят на продажу;

    конкурсыш луктедат выносят на конкурс;

    ӱчашымашыш луктедат выносят на спор.

    Ужгам чӱчкыдынак пазарыш ужалаш луктедат. Часто шубы выносят продавать на базар.

    16. выводить, превращать в кого-л.

    Орадыш луктедаш оставлять в дураках;

    айдемыш луктедаш превращать в людей.

    Нунак шочшыштым офицерыш луктеденыт, кугу школышто туныктеныт. Д. Орай. Они же выводили своих детей в офицеры, учили в высшей школе.

    17. выпускать, распускать, дать ростки

    Лышташ нержым луктеден листья начинают распускаться.

    Озым вуйжым луктедаш тӱҥалын. «Мар. ком.» Озимь начала давать ростки.

    18. снимать, поснимать (колесо, части и т. д.)

    Машина-влакын ораваштым луктеден каеныт. У машин поснимали колёса.

    19. выводить, производить на свет детёнышей (о птицах)

    Чыве-влак игым луктедаш тӱҥалыныт. Курицы начали выводить цыплят.

    20. выводить сорта растений, породы животных

    Учёный-влак тӱрлӧ урлык вольыкым луктедат. Учёные выводят разные породы животных.

    21. вызволять, помогать выходить из трудных положений

    Тудо мыйым шуко гана тӱрлӧ азапла гыч луктеден. Он меня много раз вызволял из всевозможных бед.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > луктедаш

  • 20 заговаривание

    замаўленне; замаўленьне
    * * *
    1) загаворванне, -ння ср.
    2) этногр. замаўленне, -ння ср., загаворванне, -ння ср.
    см. заговаривать II
    II несовер. (пытаться заводить разговор) загаворваць II несовер.
    2) (воздействовать заговором) замаўляць, загаворваць

    Русско-белорусский словарь > заговаривание

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • заводить разговор — заговаривать, вступать в разговор Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Заводить разговор — – инициировать разговор; начинать переговоры. Это следует делать как можно тактичнее: не только употребить словесную формулу извинения (извините, пожалуйста и др.), но и извинительный тон, мимику. Из дальнейшего для собеседника должно стать ясной …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • заводить разговор —    инициировать разговор; начинать переговоры. Это следует делать как можно тактичнее: не только употребить словесную формулу извинения (извините, пожалуйста и др.), но и извинительный тон, мимику. Из дальнейшего для собеседника должно стать… …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

  • РАЗГОВОР — Все мы любим порассуждать на тему, которая нас нисколько не занимает. Сэмюэл Джонсон Держите нить разговора, но время от времени слегка отпускайте ее. Ричард Армур Держи язык за зубами наготове. Станислав Ежи Лец Для нас важнее говорить, чем быть …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • заводить — завести знакомство • действие, начало завести разговор • действие, начало завести речь • действие, начало завести уголовное дело • существование / создание, начало заводить знакомства • действие заводить новые знакомства • действие заводить… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • разговор — (не) продолжать разговора • действие, продолжение ведётся разговор • действие, пассив на ся вести разговор • действие вспоминать разговор • повтор, знание вспомнить разговор • повтор, знание завести разговор • действие, начало заводить разговор • …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • заводить речь — См …   Словарь синонимов

  • Заводить песню — какую. ЗАВЕСТИ ПЕСНЮ какую. Прост. Экспрес. Начинать долгий разговор о том, что уже сказано. Ведь я твой, батюшка, завёл было старую песню Алексей, но отец перебил его (Мельников Печерский. В лесах). Нету у меня никого, все умерли. Одни в войну,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Заводить пластинку — какую. ЗАВЕСТИ ПЛАСТИНКУ какую. Прост. Презр. Многократно возобновлять один и тот же разговор. Мама впала в сантименты… доченька, подбодри её. Твоей мамочке сейчас впору удавиться. Пожалуйста, не заводи ты опять эту пластинку, устало сказал Алекс …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Заводить шарманку — ЗАВОДИТЬ ШАРМАНКУ. ЗАВЕСТИ ШАРМАНКУ. Разг. Пренебр. Говорить надоедливо, повторяя одно и то же; много раз возобновлять один и тот же разговор. Вот ещё новую моду завёл раздавать папиросы! Ты должен о ребятах подумать! Я хожу, собираю чинарики,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • заводить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я завожу, ты заводишь, он/она/оно заводит, мы заводим, вы заводите, они заводят, заводи, заводите, заводил, заводила, заводило, заводили, заводящий, заводимый, заводивший, заводя; св. завести 1. Если… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»